Геловін, Самайн чи Санта Муерте?

Наближається кінець жовтня. Вже багато років в цей час вітрини магазинів, інтер’єри кафе, офісів чи навіть шкіл і садочків поступово наповнюються декором з гарбузів, павутиння, відьмацьких капелюхів і зображень привидів. Повсюди відбуваються тематичні майстер-класи, концерти та інші події з нагоди Геловіну. Непомітно для нас, колись екзотичне свято, про яке знали тільки з кіно, стало звичним, а для когось – найулюбленішим. Хтось ставиться до нього з усією серйозністю, хтось досі вважає непотрібним запозиченням,  а для когось це лише привід подуркувати у вигадливому костюмі. То що ж святкують в останні дні жовтня і перші дні листопада?

Як і у випадку багатьох інших свят, в Геловіні поєднались християнська та язичницька традиції. У кельтів на цей час припадало закінчення сільськогосподарських робіт. Свято, яке вони називали самайн, вважалося завершенням річного циклу і початком нового Попри те, що усі детальні описи святкування належать до Нового часу, самайн міцно асоціюється з вогнищами та потойбічним. Святкували його довго –  три дні до початку самайну, сам цей день та ще три дні опісля. Після самайну починалася темна частина року. В ніч свята, яка припадала приблизно на 31 жовтня-1 листопада, але обов’язково мала співпадати з новим місяцем, за повір’ям, стиралась межа між світами живих та мертвих. Душі померлих та інші істоти з потойбіччя могли заманювати із собою живих, особливо тих, хто вів неправедне життя. Вірили також, що померлі можуть відвідувати своїх рідних в цей день, тож для них готували вечерю та лишали вільні місця за столом. Аби захиститися від недобрих духів чи фетрі, які заради розваги могли заманити смертного до потойбіччя, люди вбиралися в шкіри тварин, а входи в будинки захищали оберегами, якими, як вважається, могли слугувати і ліхтарі, вирізані з гарбузів та інших овочів. Самайн згадується в найдавнішій ірландській літературі та асоціюється з багатьма важливими подіями кельтської міфології.

З поширенням християнства, католицька церква намагалась викорінювати язичницькі свята та звичаї, але календар лишався міцно пов’язаним із сільськогосподарським циклом. На найважливіші дати призначали нові, християнські свята і поступово обидві традиції змішувались. 1 листопада було встановлено католицький День усіх святих. У цей день вшановують усіх відомих та невідомих святих католицької церкви і це одне з найбільших свят у році. А одразу після цього, 2-го листопада, відзначають День усіх померлих, коли вірячи згадують своїх померлих близьких, відвідують їхні могили і моляться за них.

Святкові літургії з нагоди Дня усіх святих починаються ще напередодні, ввечері 31-го жовтня, тобто в Переддень Дня усіх святих – All Hallow’s Eve – звідси і назва Halloween. Багато де ці кілька свят зливаються в одне триденне святкування з 31-го жовтня до 2-го листопада. Обидва свята – День усіх святих та День усіх померлих, – засновані на стійкій вірі в те, що між душами живих та тих, хто вже на небесах, існує міцний зв’язок. Тож, християнське та язичницьке свята виявилися певним чином спорідненими і не дивно, що традиції змішалися. Дехто з дослідників вважає, що Геловін і є просто християнізованим Самайном.

Хоча традиції в різні часи та в різних країнах відрізняються, здебільшого вони лишаються пов’язаними із вірою в потойбіччя і те, що душі (або привиди, яких десь вважають вороже налаштованими до людей, а десь – просто душами померлих) можуть приходити в цей день у світ живих. В Англії міцно закріпились звичаї запалювати в цю ніч вогнища, вклонятися і молитися за душі своїх померлих, аж поки полум’я не згасало. В деяких регіонах Італії до 15-го століття вірячи, йдучи вночі на літургію, лишали вдома їжу для духів своїх померлих родичів, а священики ходили від будинку до будинку, збираючи дрібні дарунки чи їжу.  В Іспанії готують особливу випічку – «Кістки Святого» – яку відносять на могили.

Сьогоднішня геловінська традиція значно менше пов’язана з релігійною основою свята. Звичай в цей день ходити, вбраними в костюми, від будинку до будинку та співати пісень або розказувати вірші в обмін на їжу, відомий щонайменше з 16-го століття, коли він був популярний у Шотландії та Ірландії. Можливо, спершу костюмовані люди персоніфікували душі померлих і саме на пошану цих померлих вони отримували гостинці. Поширеною була і віра в те, що якщо господарі будинку були щедрими до таких візитерів, вони так заслуговували на удачу в наступному році, якщо ж відмовляли у гостинцях – на них чекала біда. Шотландська молодь в масках або з розфарбованим обличчями, традиційно погрожувала капостями тим, хто буде до них непривітним. У кельтських регіонах, Шотландії та Ірландії, ця традиція імітувати нечисту силу перетворилася на звичай робити розіграші. 

Англію, втім, ці звичаї перевдягатися в костюми та розігрувати одне одного, завоювали тільки в 20-му столітті. Звідти ж була запозичена і ліхтарів, зроблених з гарбузів, що мали, за різними версіями, чи то втілювати злих духів, чи то захищати від них.

Свято, яке, мабуть, найбільше асоціюється у нас з американською культурою, прийшло до США тільки наприкінці 19-го століття, разом великою хвилею емігрантів з Ірландії  та Шотландії.

Серед Геловінських образів зараз усе частіше можна побачити скелетів у пишних квіткових вінках  – це Санта Муерте, Свята Смерть, персонаж іншої традиції. Культ Санта Муерте популярний в Мексиці та США і полягає він у поклонінні божеству, що уособлює смерть. У ньому змішалися вірування ацтеків, майя та інших аборигенів Мексики  з католицизмом. Перші згадки про культ Сата Муерте відомі ще з 17-го століття. За легендою, колись люди були безсмертними, але нещасливими, тому вони попросили бога позбавити їх вічного життя. Бог обрав найкращу з дівчат і сказав, що вона буде тією, хто підводитиме підсумок життя людей і визволятиме їх від страждань. Вона і є Санта Муерте. Уявляють це божество у вигляді дівчини в барвистій сукні та квітчастому вінку, із черепом замість обличчя. Вважають, що вона може виконувати бажання, до неї моляться про щастя, любов, багатство і захист. Статуї Санта Муерте прикрашають, влаштовують для них особливі каплиці і роблять підношення, зазвичай у вигляді шоколаду, сигар чи алкоголю.  Традиційно, святкування, присвячені Санта Муерте припадають на 1-2листопада, але дати можуть відрізнятися в залежності від місцевих звичаїв. У ці дні відбуваються карнавали, люди вбираються в костюми, які готують протягом року, а могили прикрашають стрічками та квітами.